Люди, як бджілки..

Кілька днів тому садив картоплю. Погода була по літному теплою. 

Після полудня небо затягнулося хмарками. Аромати квітів переповнювали спокійне повітря. Невтомні трудівниці - бджоли активно збирают пилок.

Невдовзі в небі загуркотів грім, запахло свіжістю. Свіже повітря заговорило про наближення дощу. Проте бджоли навіть не думали ховатися у вулик. Для них це гаряча пора, і від збору пилку і нектару залежить їх подальше існування і благополуччя.. Тому бджоли продовжували збір, поглядаючи одним оком на хмару, іншим на вулик...

Збирають бджоли пилок, не зважаючи на погодні умови, втому.. Не зважають бджоли і на те, що приходить пасічник і "обкрадає" їх, забираючи пилок, мед.. В них є своя задача - і вони її виконують!

Щось схоже коїться і в людському суспільстві. Люди працюють, а держава забирає податки. І навіть гірше - держава не приходить сама забирати, як пасічник.. Ні, люди, натомившись на роботі, самі мусять ще й нести "данину", писати численні звіти, про виконану роботу..

Було б керівництво нашої держави розумним - воно б створювало такі умови, при яких жилося б людям добре, як бджолам у дбайливого пасічника..  Даєш можливість жити і працювати людям - будеш і сам мати з того користь, буде держава багатою.. Проте, влада поступає зовсім інакше - приходить лишень забирати, а умов для життя і роботи не створює..

Але люди, як і бджоли, не зважають на такі труднощі - продовжують рух, продовжують працю..

Чи прийде в нас до влади "дбайливий пасічник", а чи й надалі будемо мучитись із "мародерами" - час покаже.. 

А тим часом рясний дощ закінчився, на небі засяяли аж дві веселки, все живе в природі знову кинулося в активний рух, виконуючи кожен свою роботу...