Про білку і жадібність..

Сьогодні неділя, 10 квітня 2016 року... Поспати довго не судилося.. Десь коло 7 години ранку був розбуджений дивним шумом. Складалося враження, що по бляшаному даху хтось футбол грає (коли хочеш спати - то ще і не такі асоціації будуть). Шум не припинявся добрих пів години. Тому я все-таки піднявся і пішов виясняти причини. А причиною виявилася весна.
Прийшла весна, і звірі взялися зводити собі помешкання. Звіром, що мене розбудив - виявилася звичайнісінка білка.

Технологічний процес зведення будинку слідуючий: білка стрибає з даху на черешню, відгризає гілку, з нею стрибає знову на дах (звідси "страшні" звуки), дальше несе її в свою домівку (розміщена на бальку під стріхою).
Це такий собі ліричний відступ, а дальше основа - про яку і захотілося написати..
Тут я спробую провести порівняння між людиною (начебто кінцевою і розумною ланкою еволюції) та твариною.. Відгризаючи гілки - білка вибирала лишень сухі - тобто зовсім не шкодила черешні, наоборот - проводила очистку від сухих гілок, на яких можут розвиватися різні хвороби..
В людей так немає - нищать все, що може принести користь, прибуток чи задоволення.. Прикладом є варварське поводження з лісами в Карпатах, які ще називають "зеленими легенями планети".

Слідуюче, що ставить білок вище над людьми - побудова житла.. Коли буде готове - сфотографую обов’язково.. Але наперед можу констатувати - воно буде маленьке, зручне і максимально ефективне.. Точно не буде кількох поверхів і не буде обнесене 6-метровим парканом..
Так може, будучи вершиною еволюції, нам слід трішки учитися і в проміжних ланок?..