Трішки віршів і не тільки..

Кожен день в поле нашого зору потрапляють різні люди, проте чи багато ми про них знаємо?
Пропоную познайомитися з кількома творчими людьми нашого краю. Когось ви знаєте, а про когось дізнаєтесь... 

 P. S.
Пропонуйте свою творчість, творчість друзів, знайомих! Будемо дописувати замітку, щоб більше народу змогло прочитати і дізнатися!

Руслана Яхневич

 Зимова казка

Проснулась я в зимовій ласці,
Мороз малює візерунки.
Неначе в новорічній казці,
Де Дід Мороз несе дарунки.

Вже біла ковдра землю вкрила,
І рік новий вже на коні.
Різдвяний подих дує в спину,
Веселить серденько мені.

Колядою радіє душа,
Бо така в неї світла потреба.
Діти-квіти, моє ви життя,
Моя радість Всевишнього з неба

Повертайтесь з далеких доріг,

Сини й дочки до рідного краю.

Де дитинства святий оберіг,

Де батьки із вікна виглядають.

Де хатинка чекає в сльозах,

І поріг не забув рідні ноги.

Де садок ваш вишневий в віках,

Де стежки проростають й дороги.

Повертайтесь допоки живі,

Мати й батько у рідній хатині.

Хай же очі не будуть в журбі,

Хай зрадіють рідненькій кровині.

 Розбите серце

Голубка гасне, мов свіча,
Серце поранене згорає.
Знову залишилась одна,
Голуб голубку не кохає.

Навіщо ранив ти її,
Рікою сльози гірко ллються.
Своє кохання утопи,
Нехай нелюде не сміються.

Нехай голубка оживе,
Розправить свої білі крила.
Щоб серце зцілене своє,
Коханому вона відкрила.

Олександра Базилевич

 Зимові етюди на серці пензлем

малює зима..
І твої очі замість неба...
мене в них нема...
Розкидали сутінки волю по полю,
Надія втекла.
І хтось нарікає на крадену долю,
Зоря зацвіла.
Вербує до людського осуду нині
чужий самосуд.
А трави зелені твоєї провини
лягають на бруд.
В пожовклому серці сховалися ноти
замерзлих пісень.
Вже зайві хвилини твоєї турботи...
І новий мій день...
...без тебе...

 Ти, знаєш, як болить тишина?

Снує по всіх клітинах, мов примара...

І десь за вікнами святкова дивина.

... Там, між людьми, свідомість догорала.

Цілує руки втомлена журба

Та й обіймає невеселий вечір...

 А в твої очі заглядає вже вона

І ти смієшся, опустивши плечі.

Вже навіть не боліло...

Просто звиклося...

 До постійної болі вночі.

І на твоє мимовільне:

'Як ви там?'

Мовчання пекло калачі.

Звеніли слова в телефоні, вмираючи

Від недосказаного десь між дротів.

А хтось, нашими долями граючись.

За спинами в нас гиготів...

Наші руки... Наші очі..

Наші душі голі... В них весна.
Наша пам'ять нас жере щоночі,
Спопеляє наші скроні аж до дна.
Знов кохати і кохати в тиші,
Загорітись і згоріти вщент.
Стерти в попіл всі образи звичні,
Бо не гріє жили вже абсент.
Буйний вітер не летить до мрії,
Десь ховає втомлені листи...
Ми кохаємось, неначе звірі,
А живемо все ж межи людьми...

Роман Дронюк

*****
Почитай декларації друже
Це не казка—реальність все це
Коли гинуть сини на Донбасі
У них статок росте і росте
Почитай декларації друже
Коли діти від раку вмирають
Вони сплять на грошах і жирують
І під себе усе загрібають.
Почитай декларації друже
В це повірити страшно, та факт
Ці убогі ні вчому не винні
Винні ми,що підтакуєм в такт.
Почитай декларацію друже
Чи не час розім*ятися брат???
Скільки жити з ганьбою цією?
Вже потрібно дзвонити в набат.
             18 листопад 2016 р. ·
                       Р.Дронюк

Жируєте? О як же ви жируєте на крові.

П'єте нектар із зради і ганьби.

Та чуєте!Вже ближиться розплата.

Піжнете те ,що сійте рясно ви.

І Будуть кулі коси вила.

І будуть шини ,---ні жалю.

Два рази вас уже жаліли.

Тепер сукаємо петлю....

Р.Дронюк

Ми пом'янем Героїв Майдану
Будуть сльози,слова і свічки.
Потім погляди тихо сховаєм
Й пануватимуть знову кати.

Ми пом'янем Річницю майдану
Покладем на бруківку квітки
Тут вмирали найкращі Вкраїни
Щоби вільним вже став я і ти.

Ми пом'янем Героїв Майдану
Їх багато життя віддало
Ми у більшості будем рабами
Бо у більшості знов мовчимо...
Р.Дронюк..

Де твої Мойсеї Україно?

Щоб із рабства вивели тебе

ДЕ твої Месії Україно?

Хто від зрадників тебе спасе?

На розпутті,посеред Європи

МадЯр,Поляк і Москаль тебе гвалтує.

Вжеб ділили,вже б шматками рвали

Кожен з них на слабкість лиш чатує.

Де твої Мойсеї Україно?

Хто сліпу тебе від прірви відверне.

Де твої Месії Україно?

Чом тобі так з ними не везе.?...

Р.Дронюк

Осінній дощ,осіння мить.І вкотре жовтий день згорить.Ні зірки в небі ні душі--все розчинилося в дощі......Р.Д.

Микола Никифорук

 Микола Никифорук, з сусіднього Снятинського району малює картини. 

Також він виконує малюнки під заказ з фотографій.

Ось кілька його робіт:

Похід в ліс за грибами (фотозвіт)

Це був дуже дивний ліс. Спочатку я ходив за грибами. Потім вони ходили за мною.

Анекдот

Ну що ж, хочу розповісти за допомогою фотографій і коротенького опису до них про свій похід в Семаківський ліс. 

21 вересня 2017 року, в цей час вже опеньки бувають, але цей рік виявився сповненим сюрпризів.. Літом, коли гриби повинні рости, була спека і посуха, а на осінь, задощило, і доволі теплою є погода. Тому літні гриби почали наздоганяти прогаяний час і, на радість грибникам, почали з'являтися то тут, то там... 

Також варто зауважити, що грибників в лісі чи не більше, аніж самих грибів...

Почалась прогулянка на сумній ноті - при вході в ліс понищені гриби, котрі чимось не вгодили горе-грибникові...

Понищений дощовик - їстівний гриб
Дальше на опушці лісу мене зустріли гриби зонтики, ціла колонія їх)) Вони їстівні, но я не беру їх..

От голубінок (сироїжок) повно, також не беру їх))

Проте сироїжкам конкуренцію по кількості склали якісь невідомі мені гриби...

Ну і "зачароване місце" де я  з року в рік знаходжу таке:

Вже більш радісна знахідка - червоніючий мухомор. Такий беру, проте він відноситься до умовно їстівних, треба відварити, а відвар вилити.. Не знаю, без відварювання неодноразово їв - живий наче))

Дальше по маршруту відчув неприємний запах, джерело його дуже скоро віднайшлося - старий гриб веселка (саме той, "яйця" якого такі популярні в нетрадиційній медицині).

Після нього кілька печеричок (шампіньйонів), теж не беру - вони жовтіють на зрізі, а тому "стрьомні")) Зате їх багацько..

Дальше досить інтригуюча знахідка - щось схоже на білий гриб, та придивившись уважніше, запримітив червону "сіточку" на ніжці. Сатанинський гриб - то моя перша думка! Ба ні, надірваний краєчок шапки одразу ж посинів)) Справу маємо з дубовиком (синяком) - умовно їстівним грибом, проте такі не беру також.. А тут ще й коник-стрибунець прискакав глянути на наївного грибника))

Буквально за сто метрів дальше - УРА! Боровик жовтий! В народі називають пів білим грибом. Від білого відрізняється жовтими порами (не плутайте з старим білим грибом, в якого також пори жовтіють). І то ціла сімейка їх! Цих взяв)) А може це і боровик королівський?.. Хоча, в королівського шапка мала б бути червоною..

От маслят багато.. Вони всюди, де росте сосна.. І старі екземпляри, і молоді, і зовсім маленькі.. Цей одинак чимось сподобався - вирішив зробити його популярним))

"Псюрки" - так в народі називають ось це диво на тонкій ніжці.. Чи заслужено, а чи ні - не знаю, обминаю))

На стовбурі дерева, біля землі якесь рожеве чудо, структурою нагадує мочалку (губку)..

Дальше ціла колонія невідомих мені грибів.. Запах наче не поганий..

Знову колонія грибів, запах не дуже приємний, колір також - зеленкуватий...

Читаючи грибний довідник, я помітив, що отруйні гриби мають одну спільну ознаку: спідничку на ніжці. І тут мене вразила страшна здогадка…
 Анекдот

(до слова - не всі гриби, що мають спідничку отруйні, і не всі отруйні мають спідничку)

Ось і бліда поганка (камера смартфону зеленкуватий колір спотворила)...

Ці гриби обминаю))

— Треба їсти рулет з чорницею, зір буде 100%!

— Краще їси з грибами, буде 150%!
— Це як?
— Будеш бачити те, чого немає.
Анекдот

Дальше пішла "екзотика" баранячі ріжки, якщо не помиляюсь)) Є їх багацько, пахнуть добре, проте не беру..

І тут... Раптом... За добрих 30 метрів побачив Його! Білого гриба! Та ще й якого! Вдома вага показала 700 грам!!!
Старенький правда, спори вже пожовтіли, але ніжка чиста, без "м'яса".

 Ну і ще кілька білих грибів зустрів...

Ну і що за ліс пречудовий! Тишина! Спокій! Чути цвірінькання комах, та спів птахів... Нє, це не про той ліс, в якому я був, бо зі мною був Циган! Цей "бульдозер" створював стільки шуму, що не було чутно навіть реактивних двигунів літаків, що над головами кружляли))
А це його сфотографував в одній з самих улюблених місцин... Там мох такий, як диван! Суцільний, товщиною не менше 15 сантиметрів... Йдеш, а в тебе земля під ногами погойдується))

Під кінець подорожі, вже вийшовши з лісу, знайшов обабіч дороги підпеньки)))

Зі шкільного твору: "Мій дід розповідав мені, як жили діти мого віку в його часи. Вони ходили в ліс за грибами й ягодами, грали на вулиці у футбол, купались у річці й ловили рибу в ставку — а все через те, що в цих нещасних дітей не було ні телевізора, ні комп’ютера".
Анекдот

На цьому завершилося "тихе полювання" чи "грибалка" - як вам зручніше називати))
. За неякісні фото прошу вибачення - слабка камера на телефоні..
Сподобалась вам така віртуальна фото екскурсія - поділіться з друзями, якщо ні - вкажіть в коментарях причину! А я зі своєї сторони зроблю все можливе, щоб виправитись))

Роздуми...

Ось це величне дерево - сосна, яка росте в с. Семаківці, обабіч дороги, що веде на річку Дністер.
Чому вона привернула мою увагу?
Жив тут колись один поважний доктор - Володимир Петрович Рощук. Кращого лікаря-рентгенолога на той час годі й було шукати... Проте пан Рощук мав слабкість - полюбляв алкоголь... Він вже давно був на пенсії, але коли були важкі випадки, то за ним приїздили з лікарні і забирали навіть п'яного, щоб глянув на знімки..
Одним словом - золота була людина, но алкоголь нищить всіх...
Так ось, він мені говорив, що цій сосні 160 років! Якось він показував, що вузли треба рахувати. Я вже й не пам'ятаю толком - малий був ще...
Доктора вже немає давно, по дурному загинув - через оковиту..((( 
А сосна стоїть, якщо його розрахунки правильні, то їй вже має бути десь 180 років, бо він мені років 20 тому про неї розповідав... Ось так, люди випадають з пам'яті, але залишаються орієнтири, на які глянеш - одразу виринають спогади пов'язані з ними...
Шановне панство, а хто ще  пам'ятає цього доктора?

Обережно, борщівник!

Все частіше і частіше можна зустріти  по берегах річок, попри дороги та ліси такого велетня. Це - Борщівни́к Сосно́вського (Heracleum sosnowskyi Manden.) - отруйна рослина, сік якої може викликати важкі опіки! Опіки виникають не від самого соку, а від ультрафіолетового проміння. Сам сік лишень робить вразливою шкіру до дії ультрафіолету.
Ця рослина не є українською, її завезли нам радянські вчені вкупі з радянськими "аграріями"... Ці "вумні" діячі дали завдання колгоспам використовувати борщівник, як силосну культуру для відгодівлі худоби.. Бігом засіяли поля, і раділи, що борщівник так скоро і потужно росте. Та прийшов час заготівлі силосу, і колгосп попеклися в прямому і переносному значенні - отруйний сік рослини викликав тяжкі опіки в тих, хто х скошував, а худоба, яка їла силос з борщівника - почала давати гірке молоко... Звісно від "суперперспективної" ідеї бігом відказалися, та от халепа - рослина виявилася дуже живучою і агресивною. В короткий термін з'явилися цілі зарослі цієї небезпечної і нетипової для України рослини. Борщівник став головним болем для українців.

Рослина стала карантинною, почались карантинні заходи по зменшенню популяції цієї рослини.

Станом на 2011р. універсальних методів боротьби не розроблено. В Україні боротьба із борщівником ведеться на державному рівні. Згідно із статтею 33 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» та Земельного Кодексу України знищення борщівника Сосновського є компетенцією міських, селищних, сільських голів. Вони повинні домогтися від власників земельних ділянок, на яких розповсюджується шкідлива рослина, її знищення. Землевласники і землекористувачі, які не вживають заходів боротьби з бур’янами, у т. ч. з борщівником, несуть адміністративну відповідальність за статтею 52 Кодексу України про адміністративні правопорушення.
 Обов'язково уникайте контакту соку рослини з шкірою, чи очима!

Дальше опишу більш-менш ефективний метод боротьби із борщівником, який використовую особисто...

Даний метод підходить для випадків, коли рослини поодинокі, коли цілі зарослі - то слід інакше боротися..
Скошувати не ефективно, оскільки він дуже швидко відростає і дає ще більше насіння. Якщо скошувати - то потрібно неодноразово, аж до повного зникнення рослин.
Більш ефективним методом є вирубування в корінь:
Для початку слід зробити доступ до кореневища рослини - викосити, чи примнути траву, акуратно відламати, чи відрізати нижні листки, щоб випадково не попектися ними (використовувати тільки щільні гумові рукавиці, листя і стебла краще руками взагалі не брати. Обов'язково використовувати захисні окуляри, гумові чоботи, прорезинений, водовідштовхуючий одяг).
Дальше штиковою лопатою (роскалем) підрубати корінь рослини на глибині не менше 10 сантиметрів. Це робиться для того, щоб рослина не вибила нові пагони.

Процедура не така вже й легка - корінь борщівника може досягати 10 сантиметрів в діаметрі.

Це найкраще робити весною, коли рослина ще мала. Але весною є інші роботи і часто просто не вистачає часу для борщівника. А літом він вже викидає квіти. А враховуючи велику товщину і соковитість стебла, рослина може дати насіння навіть якщо ви її зрізали. Тому черговою важливою процедурою є відтинання квітів від стебел з подальшим висушуванням і навіть спалюванням. Все це слід робити максимально акуратно, щоб нігде не бризнув сік на шкіру чи в очі.

В переважній більшості випадків рослина знову вже не відросте, проте слід спостерігати за тим місцем - бо насіння борщівника зберігає здатність до проростання протягом кількох років!

Якщо кожен зробить такі не складні дії, то можна значно скоротити популяцію цього небезпечного бур'яна. 

Також, і то обов'язково, слід проводити інформаційну роботу по ознайомленню населення з цією карантинною рослиною для запобігання нещасних випадків. Особливо слід роз'яснювати дітям, які часто можуть грати в хованки і ховатися в зарослях цієї рослини!

Дізнався сам - перекажи іншому!

Що цікаво, дану рослину ще називають "помстою сталіна", через наказ останнього засіяти борщівником Польщу та країни Прибалтики...

Використаня література: https://uk.wikipedia.org/wiki/Борщівник_Сосновського

Євромайдан творчий

Багато цікавих людей зустрічав під час революції, но далеко не всіх знав. Так вийшло і з цим "дядьком" - увагу мою привернув завдяки розфарбованим вусам)). Впринципі там переважна більшість були з різноманітними відмітками, але пройти мимо людини з гітарою не зміг!
Аж через рік чи навіть два, після Євромайдану, я випадково побачив кліп з ним і одразу пригадав, що бачив такого.
Ця цікава і хороша людина - Сергій Файфура, якого ви навряд чи побачите по телевізору, але завше можна знайти в інтернеті!
Його пісні цікаві, жартівливі, зі смислом...
Чому я вирішив написати про нього - вчора, в стрічці новин побачив його нову пісню - "Скотиняки"; вирішив поділитися і з вами:

Обережно, окремі пісні містять ненормативну лексику, а також можуть спровокувати процес думання!)))
Більше його пісень переглядайте в його YouTube-каналі:

Веретільниця

На фото веретільниця - вид безногих ящірок.

У зв'язку з істерією, що розпоширюють журналісти навколо змій, хочу розповісти ще про одного жителя наших країв, а саме - веретільницю.
Зовні вона схожа на змію, проте має ряд характерних відмінностей: має повіки, має маленькі слухові отвори, незграбно повзають...
Ці тварини безобідні, мають захисну функцію, як і ящірки - залишають хвіст. Як і в ящірок він відростає, проте різниться розміром..

Виростають ці безногі ящірки до 50 сантиметрів.
Через незнання можна спутати зі змією, тому будьте обережні, краще обминайте!
Ну й на кінець коротеньке відео із веретільницею, котру знайшов, перевертаючи скошену траву, 13 червня 2017 року, в с. Білка, Городенківського району. 

Сподіваюся журналюги не запустять знову статті щось на кшталт "чудовища-ящірки нападають на людей", або схожу чепуху 😀
Дані про веретільницю спіонерив з Вікіпедії: https://uk.wikipedia.org/wiki/Веретільниця

Ще одне, новіше відео))

Полоз лісовий (ескулапів)

Нещодавно мешканців Городенківщини схвилювала новина про укушену невідомою змією жінку. Постраждала звернулась по допомогу в лікарню, але отруєння не було і її відпустили додому. Змію на жаль вбили....
Як виявилося - то був полоз лісовий (ескулапів) - вид неотруйної змії, що зустрічається в наших краях дуже рідко і занесена до Червоної книги України.
Вчора, 6 червня 2017 року така змія приповзла до мене під будинок, була помічена мною і сфотографована)) От популярність їй зовсім не сподобалася, тому вона, при моєму приближені ближче метра, одразу починала сичати і всяко удавати з себе страшну отруйну змію))) Правда вона може і вкусити, і то досить боляче... Вона навіть до 2 метрів може стрибнути, стараючись попасти кривднику в обличчя, чим нагнати на нього неабиякого жаху... Проте укуси неотруйні.
Дальше змія спробувала піднятися на горище, де облаштували собі "квартири" горобці. Останні їхї виявили і підняли страшний лемент... Та чи то "папараці", чи ще якісь причини перешкодили, але змія повернулася з половини дороги знову на грішну землю)) Дальше я почав знімати відео, яке пропоную переглянути))) 

Ще хочу дати вам пам'ятку, особливо тим, хто старанно розпитує, як відрізнити отруйну від неотруйної змії... - Якщо бачите щось схоже на змію - краще забирайтесь звідти поскоріш, не пробуйте фотографувати, чи кидати камінням, палками - це може бути небезпечно для вас! 
Ну і бережіть їх! Вони чудово ловлять пишей та інших шкідників, інколи навіть вбивають отруйних гадюк...

Обережно! Змії!

На фотографії  Вуж звичайний (Natrix)

Мешканці району та гості, будьте обережні! Починається сезон пікніків, а з ним і багато небезпек, які чекають вас там!
За останній тиждень вже є випадок в нашому районі, коли чоловіка вкусила змія! Ті змії, що в нас водяться - мають слабку отруту, і великої небезпеки не несуть, проте, лікарні не готові до такого - елементарно немає протиотрути...
"Береженого Бог береже!"... Пам'ятайте, змії самі не нападають, лишень у випадку, коли розцінюють вас, як загрозу... Тому вибираючи місце для пікніку - уважно дослідіть його, особливо, коли є діти, які непосидющі і можуть граючись, наступити на змію... Змії полюбляють сонячні місця, проте остерігаються відкритих місцин.
Якщо виявили змію, постарайтесь забратись звідти поскоріш! Не пробуйте фотографувати, чи відганяти змію, вона може розцінити акт агресії і атакувати!
Нижче, на відео, звичайний (не отруйний) вуж, а навіть йому не сподобався мій телефон, і він кинувся на нього...
Ще одне! Змії мають чудову маскувальну здатність, тому, навіть якщо ви оглянули місце пікніка, і не виявили змій, це ще не означає, що їх там немає...

Завжди будьте обережні, і особливо наказуйте дітям, щоб були обережні!
Ніколи не пробуйте змію вбити! Це дуже небезпечно! І вони також заслужили на своє місце під сонцем! Запам'ятайте - змії корисні, вони винищують мишей і інших шкідників! Є численні випадки, коли вужів приручають і використовують замість кота - для ловлі мишей))).

Якщо вас все-таки вкусила змія: не панікуйте, змії, що водяться в нас - є слабо отруйні! Першим ділом слід переміститися в прохолодне місце ( наприклад в тінь дерев), випити холодної води, заспокоїтися, щоб серце спокійніше працювало і не розносило отруту по організму! Старайтесь рухатись якомога менше! Дальше - обов'язково зверніться по допомогу до лікарів (викличте скору, чи когось із машиною, щоб доправив вас якомога скоріш до лікарні)! Там вам вже допоможуть, нададуть потрібну допомогу.
Бажано запам'ятати, як змія виглядала, щоб спеціалісти зрозуміли, яку саме вам допомогу надати! Це важливо!

Ну і під кінець хочу вас заспокоїти! За моєї пам'яті, а виріс я серед таких "сусідів", ще жодну людину жодна змія не з'їла! А от люди багатьох змій знищили(((.
Тобто начитавшись і надивившись на ці жахіття зовсім не потрібно відмовлятися від активного відпочинку на природі! Є більш серйозна проблема, від якої навіть померло чимало людей - це харчове отруєння! Тому не лякайтесь, що зараз є багато зміїв, просто будьте обережні, і пам'ятайте прості правила!
P. S.
Не смітіть на природі! А то змії будуть спеціально на вас полювати! Органічне сміття прикопуйте, папір і інше горюче сміття - спаліть, а всі інші відходи - заберіть з собою і викиньте в перший ліпший смітник! Не будьте свинями, докажіть зміям, що ви культурні українці!!!