Трішки віршів і не тільки..

Кожен день в поле нашого зору потрапляють різні люди, проте чи багато ми про них знаємо?
Пропоную познайомитися з кількома творчими людьми нашого краю. Когось ви знаєте, а про когось дізнаєтесь... 

 P. S.
Пропонуйте свою творчість, творчість друзів, знайомих! Будемо дописувати замітку, щоб більше народу змогло прочитати і дізнатися!

Руслана Яхневич

 Зимова казка

Проснулась я в зимовій ласці,
Мороз малює візерунки.
Неначе в новорічній казці,
Де Дід Мороз несе дарунки.

Вже біла ковдра землю вкрила,
І рік новий вже на коні.
Різдвяний подих дує в спину,
Веселить серденько мені.

Колядою радіє душа,
Бо така в неї світла потреба.
Діти-квіти, моє ви життя,
Моя радість Всевишнього з неба

Повертайтесь з далеких доріг,

Сини й дочки до рідного краю.

Де дитинства святий оберіг,

Де батьки із вікна виглядають.

Де хатинка чекає в сльозах,

І поріг не забув рідні ноги.

Де садок ваш вишневий в віках,

Де стежки проростають й дороги.

Повертайтесь допоки живі,

Мати й батько у рідній хатині.

Хай же очі не будуть в журбі,

Хай зрадіють рідненькій кровині.

 Розбите серце

Голубка гасне, мов свіча,
Серце поранене згорає.
Знову залишилась одна,
Голуб голубку не кохає.

Навіщо ранив ти її,
Рікою сльози гірко ллються.
Своє кохання утопи,
Нехай нелюде не сміються.

Нехай голубка оживе,
Розправить свої білі крила.
Щоб серце зцілене своє,
Коханому вона відкрила.

Олександра Базилевич

 Зимові етюди на серці пензлем

малює зима..
І твої очі замість неба...
мене в них нема...
Розкидали сутінки волю по полю,
Надія втекла.
І хтось нарікає на крадену долю,
Зоря зацвіла.
Вербує до людського осуду нині
чужий самосуд.
А трави зелені твоєї провини
лягають на бруд.
В пожовклому серці сховалися ноти
замерзлих пісень.
Вже зайві хвилини твоєї турботи...
І новий мій день...
...без тебе...

 Ти, знаєш, як болить тишина?

Снує по всіх клітинах, мов примара...

І десь за вікнами святкова дивина.

... Там, між людьми, свідомість догорала.

Цілує руки втомлена журба

Та й обіймає невеселий вечір...

 А в твої очі заглядає вже вона

І ти смієшся, опустивши плечі.

Вже навіть не боліло...

Просто звиклося...

 До постійної болі вночі.

І на твоє мимовільне:

'Як ви там?'

Мовчання пекло калачі.

Звеніли слова в телефоні, вмираючи

Від недосказаного десь між дротів.

А хтось, нашими долями граючись.

За спинами в нас гиготів...

Наші руки... Наші очі..

Наші душі голі... В них весна.
Наша пам'ять нас жере щоночі,
Спопеляє наші скроні аж до дна.
Знов кохати і кохати в тиші,
Загорітись і згоріти вщент.
Стерти в попіл всі образи звичні,
Бо не гріє жили вже абсент.
Буйний вітер не летить до мрії,
Десь ховає втомлені листи...
Ми кохаємось, неначе звірі,
А живемо все ж межи людьми...

Роман Дронюк

*****
Почитай декларації друже
Це не казка—реальність все це
Коли гинуть сини на Донбасі
У них статок росте і росте
Почитай декларації друже
Коли діти від раку вмирають
Вони сплять на грошах і жирують
І під себе усе загрібають.
Почитай декларації друже
В це повірити страшно, та факт
Ці убогі ні вчому не винні
Винні ми,що підтакуєм в такт.
Почитай декларацію друже
Чи не час розім*ятися брат???
Скільки жити з ганьбою цією?
Вже потрібно дзвонити в набат.
             18 листопад 2016 р. ·
                       Р.Дронюк

Жируєте? О як же ви жируєте на крові.

П'єте нектар із зради і ганьби.

Та чуєте!Вже ближиться розплата.

Піжнете те ,що сійте рясно ви.

І Будуть кулі коси вила.

І будуть шини ,---ні жалю.

Два рази вас уже жаліли.

Тепер сукаємо петлю....

Р.Дронюк

Ми пом'янем Героїв Майдану
Будуть сльози,слова і свічки.
Потім погляди тихо сховаєм
Й пануватимуть знову кати.

Ми пом'янем Річницю майдану
Покладем на бруківку квітки
Тут вмирали найкращі Вкраїни
Щоби вільним вже став я і ти.

Ми пом'янем Героїв Майдану
Їх багато життя віддало
Ми у більшості будем рабами
Бо у більшості знов мовчимо...
Р.Дронюк..

Де твої Мойсеї Україно?

Щоб із рабства вивели тебе

ДЕ твої Месії Україно?

Хто від зрадників тебе спасе?

На розпутті,посеред Європи

МадЯр,Поляк і Москаль тебе гвалтує.

Вжеб ділили,вже б шматками рвали

Кожен з них на слабкість лиш чатує.

Де твої Мойсеї Україно?

Хто сліпу тебе від прірви відверне.

Де твої Месії Україно?

Чом тобі так з ними не везе.?...

Р.Дронюк

Осінній дощ,осіння мить.І вкотре жовтий день згорить.Ні зірки в небі ні душі--все розчинилося в дощі......Р.Д.

Микола Никифорук

 Микола Никифорук, з сусіднього Снятинського району малює картини. 

Також він виконує малюнки під заказ з фотографій.

Ось кілька його робіт: