Звернення до депутатів

Звернення Жителя села Пиріївка Івана Кєлавого до депутатів Верховної ради Якшо його туди допусті.На цей випадок заготовка є.

ПРИМОВА....
Шановні пани Дипутати. Звертаєсі до вас Іван Кєлавий з села Переївка. Хочу почєти свою промову з таких слів --- А шляг би вас ясний трафив. Це так сі в нас в селі вітают. Хочу вам сказати що маю в селі три канали і як глипаю на новини то дух ні заперає і гімно в мині кіпит. Мой та ви сі чисто розпустили. А як увидів ваші дикорації чи той декларації .. То тридни не міг спати. Я так скажу панове нема на вас Довбуші. Той би вам тоті матраси з долярами повітрісав. А Довбуш був файний хлопец, як бив то мой шмаркі летіли аж по скалах. Мені так здаєсі товариші що ви сі трохи мой зажерли — а потріскалисти би. Ади мой вони мощі декларуют. Я гиздички батарейку до дзигарка не можу купити а вони мой годинники за пів мільона мают, то шо в тім годиннику має бути би він кілько коштував. Він певне годину на той світ показуя. Мій дід з мертвого німці дзигарок здоймив то так і поховали його з тим годиником. Він уже і не йшов, але дід його носив бо за шо мав купити другий. А які ви машини вписали, матко Божа.. За ту машину мож купити всьо наше село з ксьондзом і головов. А міль би вас їла, пани дипутати. Я бим хотів шоби хоть один із вас проїхавсі на тій машині по центральній дорозі нашого села, та по ній навіть Місько Лєнин на мотоблоці у дощ не годен проїхати.. Вібачєйте мені добрі люди, але скажіт, шо ви робите з тими грішми в подушках і матрасах і слойках. Ви вважєйте з тим бо у нас в селі Була така Гані Гєриха то тримала гроші на поді в бризентовім міху а вони сплісніли, а сама ходила в одних майтках аж покі від них одна гумка сі не лишєла. То ви би трохи ті доляри провітрювали, або пустіт їх на армію би ми в селі хлопцім на фронт продукти не збирали. Ади мой вони обклалисі грішми як слабий подушками тай просі помочи в Америки. А куліми би ви дорогу мацали. Ви знайте кілько в мене молко приймают а почім масло продают.? Та відкі ви можете знати ви навіть ікров та кальмарами до надворку ходете, а свистіло би з вас як з буська. Мой а шо вони жінок убирают та там одна блюзочка більше вартує як моя корова кобила і двоя пацєт разом. А я свої Варварі на вагу райтузи купую. А грім би вас забив, вовкулаки. Ади я черпаю гноївку в дрантивих гумаках, аж мені ноги роз'їдая, а воно мешти з крокадилічої шкіри носит. Глисти би ті задушили. Ади вони реформи роблі один з другим.. Добрі реформи Гані мені шкарпиткі при каганци латая , світло таке дороге шо я вже шкодую шо колис його прокігли до нашого села, а про опалені вже мовчу, всю зиму день у день мусіли їсти фасулі. І то великі кобили, шоби не замерзнути. Йой то є багато шо писати і казати, я бим вам віступив я бим вам злодюги вповів, але де ви мене схочите віслухати. Де ви народ схочите вчути . Але я вам так скажу зродитсі і на вас новітній Довбуш . Тож провітрюйти доляри би не сплісніли нам не треба спліснілих гроший. А ше вібачійти з неграмотність бо коли я вчивсі давно за совітів том вже забув як грамотно писати. Кобим робити міг, а писати є кому без мене. Кобим за це писані до цюпи не загримів.. ВСЬО Кінчаю!!!

Промову переписав від вуйка Йвана Р. ДРОНЮК