четвер, 13 квітня 2017 р.

Звернення до депутатів

Звернення Жителя села Пиріївка Івана Кєлавого до депутатів Верховної ради Якшо його туди допусті.На цей випадок заготовка є.

ПРИМОВА....
Шановні пани Дипутати. Звертаєсі до вас Іван Кєлавий з села Переївка. Хочу почєти свою промову з таких слів --- А шляг би вас ясний трафив. Це так сі в нас в селі вітают. Хочу вам сказати що маю в селі три канали і як глипаю на новини то дух ні заперає і гімно в мині кіпит. Мой та ви сі чисто розпустили. А як увидів ваші дикорації чи той декларації .. То тридни не міг спати. Я так скажу панове нема на вас Довбуші. Той би вам тоті матраси з долярами повітрісав. А Довбуш був файний хлопец, як бив то мой шмаркі летіли аж по скалах. Мені так здаєсі товариші що ви сі трохи мой зажерли — а потріскалисти би. Ади мой вони мощі декларуют. Я гиздички батарейку до дзигарка не можу купити а вони мой годинники за пів мільона мают, то шо в тім годиннику має бути би він кілько коштував. Він певне годину на той світ показуя. Мій дід з мертвого німці дзигарок здоймив то так і поховали його з тим годиником. Він уже і не йшов, але дід його носив бо за шо мав купити другий. А які ви машини вписали, матко Божа.. За ту машину мож купити всьо наше село з ксьондзом і головов. А міль би вас їла, пани дипутати. Я бим хотів шоби хоть один із вас проїхавсі на тій машині по центральній дорозі нашого села, та по ній навіть Місько Лєнин на мотоблоці у дощ не годен проїхати.. Вібачєйте мені добрі люди, але скажіт, шо ви робите з тими грішми в подушках і матрасах і слойках. Ви вважєйте з тим бо у нас в селі Була така Гані Гєриха то тримала гроші на поді в бризентовім міху а вони сплісніли, а сама ходила в одних майтках аж покі від них одна гумка сі не лишєла. То ви би трохи ті доляри провітрювали, або пустіт їх на армію би ми в селі хлопцім на фронт продукти не збирали. Ади мой вони обклалисі грішми як слабий подушками тай просі помочи в Америки. А куліми би ви дорогу мацали. Ви знайте кілько в мене молко приймают а почім масло продают.? Та відкі ви можете знати ви навіть ікров та кальмарами до надворку ходете, а свистіло би з вас як з буська. Мой а шо вони жінок убирают та там одна блюзочка більше вартує як моя корова кобила і двоя пацєт разом. А я свої Варварі на вагу райтузи купую. А грім би вас забив, вовкулаки. Ади я черпаю гноївку в дрантивих гумаках, аж мені ноги роз'їдая, а воно мешти з крокадилічої шкіри носит. Глисти би ті задушили. Ади вони реформи роблі один з другим.. Добрі реформи Гані мені шкарпиткі при каганци латая , світло таке дороге шо я вже шкодую шо колис його прокігли до нашого села, а про опалені вже мовчу, всю зиму день у день мусіли їсти фасулі. І то великі кобили, шоби не замерзнути. Йой то є багато шо писати і казати, я бим вам віступив я бим вам злодюги вповів, але де ви мене схочите віслухати. Де ви народ схочите вчути . Але я вам так скажу зродитсі і на вас новітній Довбуш . Тож провітрюйти доляри би не сплісніли нам не треба спліснілих гроший. А ше вібачійти з неграмотність бо коли я вчивсі давно за совітів том вже забув як грамотно писати. Кобим робити міг, а писати є кому без мене. Кобим за це писані до цюпи не загримів.. ВСЬО Кінчаю!!!

Промову переписав від вуйка Йвана Р. ДРОНЮК



Немає коментарів:

Дописати коментар

Корпоратив (оповідає Роман Дронюк)

Мой, яке то файне слово - корпоратив. Всі відмічают, гульбані. А наше село замело, світла нема, почерез день. Людий лишилосі, шо на пал...