Обережно, борщівник!

Все частіше і частіше можна зустріти  по берегах річок, попри дороги та ліси такого велетня. Це - Борщівни́к Сосно́вського (Heracleum sosnowskyi Manden.) - отруйна рослина, сік якої може викликати важкі опіки! Опіки виникають не від самого соку, а від ультрафіолетового проміння. Сам сік лишень робить вразливою шкіру до дії ультрафіолету.
Ця рослина не є українською, її завезли нам радянські вчені вкупі з радянськими "аграріями"... Ці "вумні" діячі дали завдання колгоспам використовувати борщівник, як силосну культуру для відгодівлі худоби.. Бігом засіяли поля, і раділи, що борщівник так скоро і потужно росте. Та прийшов час заготівлі силосу, і колгосп попеклися в прямому і переносному значенні - отруйний сік рослини викликав тяжкі опіки в тих, хто х скошував, а худоба, яка їла силос з борщівника - почала давати гірке молоко... Звісно від "суперперспективної" ідеї бігом відказалися, та от халепа - рослина виявилася дуже живучою і агресивною. В короткий термін з'явилися цілі зарослі цієї небезпечної і нетипової для України рослини. Борщівник став головним болем для українців.

Рослина стала карантинною, почались карантинні заходи по зменшенню популяції цієї рослини.

Станом на 2011р. універсальних методів боротьби не розроблено. В Україні боротьба із борщівником ведеться на державному рівні. Згідно із статтею 33 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» та Земельного Кодексу України знищення борщівника Сосновського є компетенцією міських, селищних, сільських голів. Вони повинні домогтися від власників земельних ділянок, на яких розповсюджується шкідлива рослина, її знищення. Землевласники і землекористувачі, які не вживають заходів боротьби з бур’янами, у т. ч. з борщівником, несуть адміністративну відповідальність за статтею 52 Кодексу України про адміністративні правопорушення.
 Обов'язково уникайте контакту соку рослини з шкірою, чи очима!

Дальше опишу більш-менш ефективний метод боротьби із борщівником, який використовую особисто...

Даний метод підходить для випадків, коли рослини поодинокі, коли цілі зарослі - то слід інакше боротися..
Скошувати не ефективно, оскільки він дуже швидко відростає і дає ще більше насіння. Якщо скошувати - то потрібно неодноразово, аж до повного зникнення рослин.
Більш ефективним методом є вирубування в корінь:
Для початку слід зробити доступ до кореневища рослини - викосити, чи примнути траву, акуратно відламати, чи відрізати нижні листки, щоб випадково не попектися ними (використовувати тільки щільні гумові рукавиці, листя і стебла краще руками взагалі не брати. Обов'язково використовувати захисні окуляри, гумові чоботи, прорезинений, водовідштовхуючий одяг).
Дальше штиковою лопатою (роскалем) підрубати корінь рослини на глибині не менше 10 сантиметрів. Це робиться для того, щоб рослина не вибила нові пагони.

Процедура не така вже й легка - корінь борщівника може досягати 10 сантиметрів в діаметрі.

Це найкраще робити весною, коли рослина ще мала. Але весною є інші роботи і часто просто не вистачає часу для борщівника. А літом він вже викидає квіти. А враховуючи велику товщину і соковитість стебла, рослина може дати насіння навіть якщо ви її зрізали. Тому черговою важливою процедурою є відтинання квітів від стебел з подальшим висушуванням і навіть спалюванням. Все це слід робити максимально акуратно, щоб нігде не бризнув сік на шкіру чи в очі.

В переважній більшості випадків рослина знову вже не відросте, проте слід спостерігати за тим місцем - бо насіння борщівника зберігає здатність до проростання протягом кількох років!

Якщо кожен зробить такі не складні дії, то можна значно скоротити популяцію цього небезпечного бур'яна. 

Також, і то обов'язково, слід проводити інформаційну роботу по ознайомленню населення з цією карантинною рослиною для запобігання нещасних випадків. Особливо слід роз'яснювати дітям, які часто можуть грати в хованки і ховатися в зарослях цієї рослини!

Дізнався сам - перекажи іншому!

Що цікаво, дану рослину ще називають "помстою сталіна", через наказ останнього засіяти борщівником Польщу та країни Прибалтики...

Використаня література: https://uk.wikipedia.org/wiki/Борщівник_Сосновського

Євромайдан творчий

Багато цікавих людей зустрічав під час революції, но далеко не всіх знав. Так вийшло і з цим "дядьком" - увагу мою привернув завдяки розфарбованим вусам)). Впринципі там переважна більшість були з різноманітними відмітками, але пройти мимо людини з гітарою не зміг!
Аж через рік чи навіть два, після Євромайдану, я випадково побачив кліп з ним і одразу пригадав, що бачив такого.
Ця цікава і хороша людина - Сергій Файфура, якого ви навряд чи побачите по телевізору, але завше можна знайти в інтернеті!
Його пісні цікаві, жартівливі, зі смислом...
Чому я вирішив написати про нього - вчора, в стрічці новин побачив його нову пісню - "Скотиняки"; вирішив поділитися і з вами:

Обережно, окремі пісні містять ненормативну лексику, а також можуть спровокувати процес думання!)))
Більше його пісень переглядайте в його YouTube-каналі:

Веретільниця

На фото веретільниця - вид безногих ящірок.

У зв'язку з істерією, що розпоширюють журналісти навколо змій, хочу розповісти ще про одного жителя наших країв, а саме - веретільницю.
Зовні вона схожа на змію, проте має ряд характерних відмінностей: має повіки, має маленькі слухові отвори, незграбно повзають...
Ці тварини безобідні, мають захисну функцію, як і ящірки - залишають хвіст. Як і в ящірок він відростає, проте різниться розміром..

Виростають ці безногі ящірки до 50 сантиметрів.
Через незнання можна спутати зі змією, тому будьте обережні, краще обминайте!
Ну й на кінець коротеньке відео із веретільницею, котру знайшов, перевертаючи скошену траву, 13 червня 2017 року, в с. Білка, Городенківського району. 

Сподіваюся журналюги не запустять знову статті щось на кшталт "чудовища-ящірки нападають на людей", або схожу чепуху 😀
Дані про веретільницю спіонерив з Вікіпедії: https://uk.wikipedia.org/wiki/Веретільниця

Ще одне, новіше відео))

Полоз лісовий (ескулапів)

Нещодавно мешканців Городенківщини схвилювала новина про укушену невідомою змією жінку. Постраждала звернулась по допомогу в лікарню, але отруєння не було і її відпустили додому. Змію на жаль вбили....
Як виявилося - то був полоз лісовий (ескулапів) - вид неотруйної змії, що зустрічається в наших краях дуже рідко і занесена до Червоної книги України.
Вчора, 6 червня 2017 року така змія приповзла до мене під будинок, була помічена мною і сфотографована)) От популярність їй зовсім не сподобалася, тому вона, при моєму приближені ближче метра, одразу починала сичати і всяко удавати з себе страшну отруйну змію))) Правда вона може і вкусити, і то досить боляче... Вона навіть до 2 метрів може стрибнути, стараючись попасти кривднику в обличчя, чим нагнати на нього неабиякого жаху... Проте укуси неотруйні.
Дальше змія спробувала піднятися на горище, де облаштували собі "квартири" горобці. Останні їхї виявили і підняли страшний лемент... Та чи то "папараці", чи ще якісь причини перешкодили, але змія повернулася з половини дороги знову на грішну землю)) Дальше я почав знімати відео, яке пропоную переглянути))) 

Ще хочу дати вам пам'ятку, особливо тим, хто старанно розпитує, як відрізнити отруйну від неотруйної змії... - Якщо бачите щось схоже на змію - краще забирайтесь звідти поскоріш, не пробуйте фотографувати, чи кидати камінням, палками - це може бути небезпечно для вас! 
Ну і бережіть їх! Вони чудово ловлять пишей та інших шкідників, інколи навіть вбивають отруйних гадюк...